що саме ухвалила ПАРЄ в резолюції про ознаки геноциду?

СТРАСБУРГ – Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію про депортацію та примусове вивезення українських дітей до Росії. Вперше у міжнародному документі говориться про можливий геноцид з боку Росії щодо українців. Резолюція посилається на Конвенцію ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, документ був ухвалений у 1948 році. У цій Конвенції прописане визначення геноциду та дії, які можуть становити геноцид, серед них йдеться і про насильницьку передачу дітей.

У резолюції говориться, що велика частина українських дітей була вивезена до Росії у літні табори, де проводилося їхнє «перевиховання», зокрема «русифікація». У цих таборах дітям забороняли розмовляти українською мовою або в цілому якось висловлювати свою українську ідентичність, натомість викладали російську мову, російську версію історії, а також пропагували російський патріотизм. Деяким дітям навіть казали неправду, що їхні батьки загинули, аби змінити їхні прізвища, щоб в подальшому ускладнити пошуки. Всі ці дії, на думку депутатів ПАРЄ, можуть бути елементами геноциду.

Основна мета резолюції – засудити депортацію та насильницьке переміщення дітей. Другий момент – привернути увагу до необхідності повернення всіх цих дітей додому. І третій – засудити порушення міжнародного права

«Основна мета резолюції – засудити ситуацію, де ми чітко бачимо депортацію та насильницьке переміщення дітей. Другий момент – привернути увагу до необхідності повернення всіх цих дітей додому. І третій – засудити порушення міжнародного права, зокрема це стосується статей Конвенції про геноцид і Римського статуту про можливість злочину геноциду. Адже вже є чіткі докази, і саме тому раніше вже були видані ордери на арешт Путіна і Марії Львової-Бєлової», – заявив у коментарі Радіо Свобода доповідач Пауло Піско, який представив парламентарям ПАРЄ рапорт під час дебатів щодо викрадення українських дітей.

Під час обговорення ситуації в Україні до дебатів ПАРЄ долучилася українська перша леді Олена Зеленська у режимі онлайн. Вона розповіла окремі історії українських сімей, яким вдалося повернути своїх дітей з Росії. У резолюції вказуються конкретні цифри – це 19 384 викрадених українських дітей з посиланням на дані за середину квітня цього року.

Перша леді Олена Зеленська долучилася до сесії ПАРЄ онлайн

Є цей список про понад 19 тисяч, але насправді цих дітей набагато більше

«Є цей список про понад 19 тисяч, але насправді цих дітей набагато більше, бо через окупацію неможливо навіть зробити повноцінний аналіз. Звичайно, що є списки дітей, які були в дитячих будинках або у них був тимчасовий опікун. Але дуже багато дітей стали сиротами через Росію, бо їхніх батьків вбили, а потім забрали дітей до Росії. А є діти, яким при живих батьках сказали, що їхні батьки вмерли і їм нема куди повертатися», – розповіла у коментарі Радіо Свобода Євгенія Кравчук, представниця української делегації в ПАРЄ і очільниця Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти і медіа.

У резолюції говориться і про цивільне населення України, зокрема про те, що цивільна інфраструктура України цілеспрямовано обирається мішенню та руйнується російськими військовими. Але основна частина резолюції присвячена саме приверненню уваги міжнародних судових інстанцій щодо можливого геноциду українців.

Викрадення дітей як зброї під час війни – це воєнний злочин, у якому можуть бути елементи геноциду

«Рада Європи – це не та інстанція, яка притягує когось до відповідальності. У нашій доповіді міститься багато фактичної інформації, і ми готові надати усі додаткові деталі ООН і Міжнародному кримінальному суду. У будь-якому випадку викрадення дітей як зброї під час війни – це воєнний злочин, у якому можуть бути елементи геноциду», – заявив на зустрічі з журналістами президент ПАРЄ Тіні Кокс.

Президент ПАРЄ Тіні Кокс на зустрічі з журналістами, де він підсумовував результати роботи весняної сесії ПАРЄ

Українська делегація внесла поправку до початкового тексту резолюції, де додала Білорусь як територію, куди примусово перевозять українських дітей. Тому до відповідальності може бути притягнутий і Олександр Лукашенко.

Найбільший виклик – що це продовжується. Росія не припинила вивозити українських дітей

«Найбільший виклик – це те, що це продовжується. Росія не припинила вивозити українських дітей. Більше цього, у цьому бере участь Білорусь. І, до речі, одна з правок, яку я щойно запропонував, і вона була підтримана на комітеті – додати Олександра Лукашенка, самопроголошеного президента Білорусі в перелік тих, чия діяльність має бути розслідувана», – розповів у коментарі Радіо Свобода Олексій Гончаренко, член української делегації.

Також Олександр Лукашенко згадується у резолюції із закликом «підтримати дії з переслідування та притягнення до відповідальності» у товаристві з прем’єр-міністром РФ, міністром освіти та охорони здоров’я, уповноваженим з прав людини та першим заступник голови адміністрації президента Росії, а також губернаторами Краснодарського краю, Магаданської та Камчатської областей, очільниками Татарстану та республіки Адигея.

ПАРЄ ухвалила резолюцію майже одностайно – лише один парламентар виступив проти, однак пізніше президент ПАРЄ Тіні Кокс повідомив журналістам, що цей «джентльмен» заявив, що сталася помилка, тому закликав повідомляти про те, що не було голосів проти резолюції.

Наступних кроків щодо притягнення Росії до відповідальності можна очікувати під час саміту очільників 46 країн Ради Європи у Рейк’явіку, який запланований на 16-17 травня. Очікується, що на саміті має бути оголошене рішення про створення реєстру збитків, які Росія завдала Україні та українському населенню.

    17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової.
    За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року найзапекліші бої російсько-української війни ідуть на Донбасі.

Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 8 574 і поранення 14 441 цивільного в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 23 квітня 2023-го.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: