вже влітку чи «після перемоги над Росією»?

У лічені тижні, що залишаються до липневого саміту НАТО, Україна посилює заклики до членів Північноатлантичного альянсу для того, щоб отримати позитивну відповідь на свою заявку на членство в організації. Київ наводить практичні та моральні аргументи на користь того, щоб у Вільнюсі її запросили до альянсу.

«Важко навіть сказати, чий внесок у європейську та євроатлантичну безпеку більший, ніж внесок наших воїнів, які своїм життям відстоюють свободу. Я вдячний усім партнерам, які підтримують нас у цьому. Україна зробила все, щоб забезпечити схвалення нашої заявки в НАТО», – заявив президент Володимир Зеленський під час візиту генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа до Києва, що відбувся 20–21 квітня.

Сам Столтенберґ напередодні зустрічі на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині, де союзники 21 квітня обговорювали плани допомоги Україні, також підтвердив, що «усі союзники по НАТО погодилися, що Україна стане членом» організації, і що Україна заслужила своє місце в альянсі.

Зараз головна увага полягає в тому, щоб забезпечити перемогу України над Росією

Але, як і раніше, він наголосив, що зараз питання членства – не на часі. «Зараз головна увага полягає в тому, щоб забезпечити перемогу України над Росією», – сказав Столтенберґ.

«Заслужене місце України – в євроатлантичній родині. Законне місце України є в НАТО. З часом наша підтримка допоможе вам зробити це можливим», – заявив Столтенберґ у Києві, де він побував вперше від початку повномасштабної російської агресії.

За те, щоб залишити питання членства «на після війни», виступають не лише Німеччина і Франція, які тримаються цієї позиції з Бухарестського саміту НАТО 2008 року, коли Україні та Грузії пообіцяли, що вони стануть членами НАТО, але не сказали, коли. Сполучені Штати, які за адміністрації тодішнього президента Джорджа Буша наполягали на тому, щоб Україна отримала план для членства, тепер за адміністрації президента Джо Байдена кажуть, що спершу Україна має виграти війну, а вже потім думати про вступ до НАТО.

На полях засідання групи «Рамштайн» 21 квітня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повторив позицію своєї країни: «Всі у майбутньому бачать Україну союзником НАТО. Але я б сказав, що це досить далеко».

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Німеччина, 21 квітня 2023 року

З іншого боку, країни НАТО з числа Центральної та Східної Європи, наполягають, що Україні потрібно запропонувати членство щонайшвидше. А першим кроком до цього на саміті у Вільнюсі має бути надання їй детальної «дорожньої карти» для вступу.

Противники цієї ідеї кажуть, що 31 член альянсу має вирішити, чи їхня спільна безпека стане міцнішою чи слабшою після вступу України, і після того, як на неї пошириться Стаття 5 Статуту НАТО, тобто положення про колективну безпеку, коли напад на одного з членів альянсу вважається нападом на весь альянс.

Під час однієї з акцій у столиці України. Київ, 8 грудня 2019 року

Німецький оглядач Андреас Клут, який висвітлює європейську політику для агентства Bloomberg, зазначає, що, на відміну від Македонії чи інших нещодавно прийнятих членів НАТО, щодо яких це питання не поставало, щодо України воно є – країна перебуває у стані війни, і то не з ким-небудь, а з державною, для стримування якої НАТО і було створене.

«Фінляндія робить НАТО сильнішою, як і Швеція, коли вона приєднається. Україна – ні», – написав Клут у своїй статті.

НАТО могло б «увійти наосліп» у Третю світову війну

Також, за словами німецького оглядача, Київ зараз є вільний самостійно вирішувати, як йому вести війну з Росією і які цілі ставити. Якщо він стане частиною альянсу, то від рішення Києва може залежати весь альянс.

«НАТО могло б «увійти наосліп» у Третю світову війну, залежно від вибору Києва. Щоб уникнути цього, Захід мав би втручатися в рішення України», – вважає оглядач, який додає, що НАТО на цьому етапі має підтримувати Київ і не залишати Москві сумніву, що напад на будь-кого з союзників призведе до поразки Росії.

Інші оглядачі пропонують подивитися на нинішню ситуацію з точки зору далекосяжної перспективи. Головна редакторка видання Strategic Europe дослідницької групи Carnegie Europe Джуді Демпсі вважає, що рішення, яке буде ухвалене під час саміту у питанні України, «матиме фундаментальний і тривалий вплив на Україну та регіон». На її думку, мета президента Росії Володимира Путіна – зупинити шлях до модернізації, він вже зробив це для своєї країни, і хоче зробити так для України.

«Без комплексного пакету заходів безпеки та гарантій безпеки, запропонованих Заходом, Україна не зможе завершити свою трансформацію до сучасності. Країна, яка прагне побудувати демократію, потребує безпеки, щоб підтримувати та захищати такий величезний та амбітний проєкт», – зауважує Демпсі у своїй статті.

За її словами, більшість країн НАТО це розуміють. Тим не менше, не всі з них хочуть запропонувати Україні План дій щодо членства для приєднання до НАТО.

Наприклад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого називають прихильником проросійських поглядів на Заході, знайшов лиш одне слово, щоб прокоментувати заяву генсекретаря НАТО Єнса Столтенберґа про те, що місце України – в альянсі.

«Що?!» – написав він на своїй сторінці у твітері.

Угорщина була останньою країною з європейських членів Північноатлантичного альянсу, яка проголосувала на нещодавній вступ Фінляндії, хоча і не мала проти вступу цієї країни вагомих аргументів, на відміну від Туреччини, яка також була проти, і яка досі стримує вступ Швеції.

Піднімаючи ставки, президент України Володимир Зеленський заявив, що приїде на літній саміт НАТО у Вільнюсі лише у тому випадку, якщо йому відкриють конкретний шлях до членства в НАТО. Київ подав заявку на вступ до альянсу у вересні, але в НАТО зрозуміли цю заявку більше як політичний крок, практична складова якого відкладена до мирного майбутнього.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: